Multilingual Illustrated DVD [Tutorial]

Динамічний процес, у результаті якого одноклітинна зигота перетворюється на дорослу людину, із 100 трильйонами клітин, ймовірно, найбільш вражаюче явище у природі.

Сучасні дослідники знають, що значна частина традиційних життєвих функцій організму дорослої людини закладається під час вагітності - часто задовго до народження.

Період розвитку до народження дедалі більше вважається періодом підготовки, під час якого розвиваються необхідні органи та відпрацьовуються численні навички, потрібні для життя після народження.

Нормальна вагітність триває майже 38 тижнів, якщо рахувати від моменту запліднення, або зачаття, до народження.

Під час перших 8-ми тижнів після запліднення людський організм, що розвивається, має назву ембріон, що означає "той, що росте всередині". Цей час, який називається ембріональним періодом, характеризується формуванням більшості основних систем організму.

Від дев'ятого тижня і до кінця вагітності людський організм, що розвивається, має назву "плід", що означає "ненароджений нащадок". Протягом цього часу, який зветься фетальним періодом, тіло збільшується у розмірі, а його системи починають функціонувати.

Ембріональний та фетальний періоди, про які йде мова у цьому фільмі, належать до періоду розвитку від моменту запліднення.

З біологічної точки зору "розвиток людини починається у момент запліднення", коли 23 хромосоми жінки та 23 хромосоми чоловіка поєднуються шляхом злиття їхніх статевих клітин.

Жіночу статеву клітину звичайно називають "яйцеклітина", але її правильною назвою є "ооцит".

Чоловіча статева клітина називається "сперматозоїд".

Після вивільнення яйцеклітини з яєчника жінки в процесі овуляції, яйцеклітина та сперматозоїд зливаються в одній з маткових труб, які часто називають Фаллопієвими трубами.

Маткові труби поєднують яєчники жінки з маткою.

Одноклітинний ембріон, що утворився, має назву зигота, це означає "злитий" або "з'єднаний".

46 хромосом зиготи представляють собою унікальний перший екземпляр повного генетичного коду нового індивідуума. Цей генеральний план знаходиться у щільно скручених молекулах, які звуться ДНК. Вони містять інструкції щодо розвитку усього організму.

Молекули ДНК нагадують скручену драбину, відому як подвійна спіраль. Сходинки драбини побудовані із спарених молекул, або основ, що називаються гуанін, цитозин, аденін та тимін.

Гуанін утворює пару лише з цитозином, а аденін - з тиміном. Кожна людська клітина містить приблизно три мільярди таких базових пар.

ДНК однієї клітини містить стільки інформації, що при її представленні у друкованому вигляді лише перелік перших букв кожної базової молекули зайняв би понад 1,5 мільйони сторінок тексту!

Якщо викласти ДНК в одну лінію, то довжина ДНК однієї людської клітини становитиме 1 метр.

Якби ми змогли розкрутити спіралі ДНК всіх 100 трильйонів клітин дорослої людини, їх довжина сягала б 63 мільярдів миль. Ця відстань дорівнює відстані від Землі до Сонця і назад 340 разів.

Приблизно через 24 - 30 годин після запліднення у зиготі відбувається перший клітинний поділ. Шляхом реалізації процесу мітозу одна клітина розділяється на дві, дві - на чотири і так далі.

Вже через 24 - 48 годин після запліднення наявність вагітності можна підтвердити шляхом виявлення в крові матері гормону, що називається "фактор раннього терміну вагітності".

На третій-четвертий день після запліднення клітини ембріона, що діляться, набувають сферичної форми, а ембріон називають “морула”.

На четвертий-п'ятий день утворюється порожнина в середині сфери з клітин. З цього моменту ембріон називається "бластоциста".

Клітини всередині бластоцисти називаються внутрішньою клітинною масою, з них починають формуватися голова, тулуб та інші, життєво необхідні органи.

Клітини внутрішньоклітинної маси називаються “ембріональними стовбуровими клітинами”, оскільки вони здатні формувати будь-яку клітину з понад 200 типів, існуючих в людському організмі.

Після проходження матковою трубою ембріон на ранній стадії розвитку проникає у товщу внутрішньої стінки матки матері. Цей процес, називається “імплантація”, він починається на шостий день, і завершується на десятий-дванадцятий день після запліднення.

Клітини ембріону, що росте, починають виробляти гормон що називається “хоріонічний гонадотропін людини”, або ХГЛ, - який виявляють більшість тестів на вагітність.

ХГЛ змушує гормони організму матері перервати нормальний менструальний цикл, дозволяючи тривати вагітності.

Після імплантації з зовнішніх клітин бластоцисти утворюється частина структури, що називається плацента, яка слугує засобом зв'язку між материнською та ембріональною системами кровообігу.

Плацента забезпечує передачу материнського кисню, поживних речовин, гормонів та ліків до людського організму, що розвивається; виводить усі продукти життєдіяльності; та запобігає змішуванню материнської крові з кров'ю дитини.

Плацента також продукує гормони та підтримує температуру тіла дитини трохи вищою ніж у матері.

Плацента з'єднана з організмом дитини судинами пупкового канатика.

Здатність плаценти підтримувати життєдіяльність можна прирівняти до відділення інтенсивної терапії сучасних лікарень.

Наприкінці першого тижня клітини внутрішньої клітинної маси утворюють два шари, які називаються гіпобласт та епібласт.

Гіпобласт дає початок жовтковому мішку, що є одним з утворень, за допомогою яких організм матері забезпечує поживними речовинами ембріон на ранній стадії розвитку.

Клітини епібласта формують мембрану, що зветься амніон, всередині якої ембріон, а пізніше плід, розвивається до народження.

Приблизно у два з половиною тижні епібласт утворює три специфічні тканини, або зародкові листки, які називаються ектодерма, ендодерма та мезодерма.

З ектодерми формуються численні структури, у тому числі головний мозок, спинний мозок, нерви, шкіра, нігті та волосся.

З ендодерми утворюється слизова оболонка дихальної системи і травного тракту, та формуються частини основних органів, таких як печінка та підшлункова залоза.

З мезодерми утворюються серце, нирки, кістки, хрящі, м'язи, клітини крові та інші структури.

Наприкінці третього тижня головний мозок поділяється на три первинних відділи, які називаються передній мозок, середній мозок та задній мозок.

Одночасно розвиваються дихальна та травна системи.

Коли перші клітини крові з'являються у жовтковому мішку, утворюються кровоносні судини у всьому ембріоні, і формується трубчасте серце.

Практично відразу після цього, серце, що швидко росте, складається вдвоє і починають формуватись окремі камери.

Серце починає битися на двадцять другий день після запліднення.

Система кровообігу є першою системою організму, тобто групою споріднених органів, яка починає функціонувати.

Між третім та четвертим тижнями з'являється схема будови тіла, оскільки головний мозок, спинний мозок та серце ембріона легко розрізняються поруч із жовтковим мішком.

В результаті швидкого росту відносно плоский ембріон вигинається. Цей процес з'єднує частину жовткового мішка зі слизовою оболонкою травної системи та утворює грудну клітку і черевну порожнину людського організму, що розвивається.

Наприкінці четвертого тижня прозорий амніон загортає ембріон у наповнений рідиною мішок. Ця стерильна рідина, що називається амніотичною або навколоплідною, забезпечує захист ембріона від травмування.

Серце у цей період б'ється з частотою 113 ударів на хвилину.

Зверніть увагу, як серце змінює колір, коли під час кожного удару кров надходить до камер серця та залишає їх.

Серце зробить приблизно 54 мільйони ударів до народження дитини та понад 3 мільярди протягом 80 років життя людини.

Швидке зростання головного мозку підтверджується зміною вигляду переднього мозку, середнього мозку та заднього мозку.

Розвиток верхніх та нижніх кінцівок починається з виникнення їхніх зачатків наприкінці четвертого тижня.

Шкіра в цей момент є прозорою, оскільки її товщина складає одну клітину.

Протягом одного місяця шкіра стане грубшою та втратить свою прозорість, і ми вже не зможемо спостерігати розвиток внутрішніх органів.